Городківчани вболівали на Євро-2020

 Чемпіонат Європи з футболу UEFA EURO 2020 видався незвичним з багатьох причин, і не лише тому, що проходить у році 2021-му. Таких обмежень на входах і трибунах стадіонів вболівальники ще не бачили, а закриті кордони не дозволили багатьом повболівати вживу за свої національні збірні. Нашим городківчанам  вдалось подолати всі труднощі опинитись на трибунах і підтримати нашу команду синьо-жовтих. Компанія ярих вболівальників національної збірної поділилась своїми враженнями. На чемпіонат Європи поїхали дві сім'ї з Городка, а саме Роман та Христина Канафоцькі, і Наталія та Володимир Карапінки. 
 
 
 Наталія та Володимир гостинно запросити мене до себе додому, де я одразу ж з порогу помітила прапор України з надписом "Городок", фото якого облетіло чи не усі спільноти Львівщини. Зараз символ державності красується на подвір'ї у господарів, де збираються друзі, щоб переглянути на великому екрані матчі Єврочемпіонату. Не оминув мою увагу і фото-колаж з усіма пам'ятними моментами подорожі на Євро - 2020. Господарі не лише футбольні фанати, а справжні патріоти нашої країни. На зустрічі присутні не всі, немає пана Романа, який в той момент був у відрядженні. Компанія дружньо признається, що саме Роман є ініціатором усіх подорожей.
 
- "Роман вболіває за "Карпати" та збірну України, саме він ініціатор наших подорожей. Роман запропонував, а ми підтримали. Він підписаний на збірну, знає де можна придбати квитки, навіть якщо їх немає. Нам комфортно саме такою компанією, бо ставлячи перед собою цілі ми їх досягаємо і неважливо, які перешкодити на шляху"- розповідає пан Володимир.
- Власне про перешкоди, чи карантинні норми суттєво вплинули на організацію цьогорічної поїздки?
- Звісно ж так. Ми квитки придбали рік тому, забронювали житло, запланували маршрут. Проте у зв'язку з ковідом, все змінилось квитки на матч Україна - Нідерланди нам повністю пропали, та й в Амстердамі діяли дуже суворі обмеження і потрапити на матч могли лише резиденти ЄС. Частину коштів з бронювань житла вдалось повернути, але це для нас не так важливо, ми хотіли потрапити в цю атмосферу футбольного свята і не зупинялись ні перед чим.
- Цікаво почути як Ви готуєтесь до поїздок, що обов'язково берете з собою в дорогу?
- Готуємось ми відповідально, в нас на меті не просто приїхати на матч, а привезти в іншу країну частину нашої культури. Ми продумуємо все до дрібниць. Цього року було складно придбати футбольну та державну атрибутику. Купити маленький прапорець було складного, оскільки їх ніде не продавали. В останній момент нам все ж вдалось придбати футболки, прапорці і інші необхідні нам речі.  Єдине, не продумали на що кріпити прапор, то скористались тримачем від пляжної парасолі. Ми завжди їдемо в подорож автомобілем і маємо спеціальний синьо- жовтий чехол на капот, чехли на дзеркала. Приїжджаючи на кордон з нами роблять фото і завжди привітно зустрічають. Перебуваючи закордоном приємно бачити автомобілі на українських номерах, водії яких вітаються, сигналять. Такі моменти цінні. Вболівальники з України цьогоріч підготувались краще, порівняно з 2016 роком, де ми чи не єдині були вдягнені в український стій. На наступний раз будемо думати чим здивувати вболівальників інших збірних. Що основне, то ніколи не прив'язуємо подорож лише до матчу, завжди шукаємо цікаві маршрути. Цього разу ми побували в Констанці на березі Чорного Моря, після відвідали Замок Бран або як ще його називають Замок Дракули. Перебуваючи в Франції на Євро-2016 ми склали маршрут таким чином, щоб мати змогу відвідати Французьку Рив'єру, курортну зону на узбережжі Середземного моря, яка розташована на території Франції та Монако. Ми побували в Сен-Тропе, Каннах і в Монте-Карло. Нам подобається знайомитись з культурою інших народів, вивчаючи тим самим національну ідентичність. У всіх подорожах обмінюємось футбольною атрибутикою з фанатами з інших країн, це можуть бути шарфи, кепки, куртки, такі от традиції вболівальників.
 
 
 
- Пропор з надписом "Городок" майорів на чемпіонаті Європи! Ви змусили пишатись багатьох і не лише городківчан. Мені доводилось бачити в соціальних мережах, як вболівальники скаржились на те що їх прапори конфісковували, не дозволяли вивішувати. Як Вам вдалось пронести наш стяг?
- Розпочну з того, що у 2016 році ми вболівали за нашу збірну в Франції і мали з собою прапор з надписом "Городок" написаним власноруч з допомогою трафаретів. Повернувшись додому вирішили, що наступного разу потрібно більший. Цьогоріч нам зробили його на замовлення. Щодо контролю, то це правда. Євро-2020 запам'ятається нам жорстким контролем та обмеженнями на стадіоні. Нажаль на матч Україна - Північна Македонія не вдалось пронести прапор, нас попросили залишити його в камері схову. Звичайно ми неочікували, що так буде. На наших очах у чоловіка з малим сином відібрали прапор з портретом Є.Коновальця, дитина плакала, проте його не повернули. Розуміючи, що на матчі Україна - Австрія буде аналогічна ситуація, нам довелось піти на хитрість. Оскільки ми відвідуємо всі ігри в українському строї, тобто наші дівчата в вишиванках, запасках та віночках (авт. дівчата продумали все, навіть манікюр був синьо-жовтий), а ми у шароварах, вишитих сорочках, козацьких шапках та з булавою (яку звісно заборонено приносити на стадіон), то вирішили що прапор пронесе Роман обкрутивши його навколо поясу. Румуни ретельно перевіряли, проте прапор не помітили. Ми прикріпили його на стадіоні, і побачили як до інших підходили і просили зняти синьо-жовті стяги, були впевнені що нас чекає теж саме, але через певні причини до нас не дійшли. Наступного разу ми обов'язково зробимо прапор з гербом нашого міста, щоб не виникало сумнівів що це Городок, той що на Львівщині.
 
 
- Відвідавши два матчі збірної у Бухаресті, який з них запам'ятався найбільше?
- Звичайно ж перемога заряджає краще, ти в піднесеному настрої продовжуєш святкувати на вулицях міста. На матч Україна- Австрія приїхало багато наших співвітчизників, австрійців було мало, стадіон як Ви могли побачити був синьо-жовтий так само і центр Бухареста, пригадуємо у Франції такого не було. Неймовірні емоції вболівальники переживають в день перед матчем, оскільки всі збираються в закладах співають, лунають футбольні кричалки. Дуже цікаво спостерігати за футбольною культурою інших держав, саме от ці моменти хочеться закарбувати в пам'яті. Можливо інколи хтось занадто емоційний, але всі дружелюбні і відкриті до спілкування. Після поразки команди в матчі з Автрією, всі вболівальники були в подавленому стані. Хочемо зауважити, що було помітно як австрійці раділи для них перемога була така ж не очікувана, як для нас поразка. Австрійці дуже завзяті незважаючи на малу чисельність вони впевнено перекрикувались з нашими вболівальникам, справді приємні люди. Оскільки матч Україна -Австрія проходив 21 червня, то для нас цей день був святковий, незважаючи на поразку команди. В цей день святкує своє день народження Христина, і вже вдруге в житті 21 червня  ми проводимо на стадіоні, підтримуючи збірну України (авт. матч Україна-Польща на Євро 2016 теж проходив 21червня, наша збірна поступилась тоді з рахунком 0:1). Після переможного поєдинку над Північною Македонією наша компанія потрапила на телебачення, нас показали у Фактах Тижня, та на румунському телебаченні.
 
 
- Ви бували в багатьох країнах, і можете проаналізувати підготовку румунів до Чемпіонату Європи.
- Можемо поставити тверду четвірку за організацію Євро. Всі спілкувались англійською, тобто навіть таксисти в старшому віці впевнено нею розмовляли. Ми трішки запізнились на матч Україна-Північна Македонія, оскільки більше ніж 3 км змушені були йти, щоб отримати браслет, який був обов'язковим і вказував на те що тест на covid - негативний. Після потрібно знайти необхідний "острівець" з якого пропускали в стадіон. Помітили, що румуни часто намагались обманути, це стосується транспортих послуг, вибирали довші маршрути і тд. Інфраструктура стадіону сподобалась, чимось нагадує нашу "Арену-Львів". У зв'язку з карантинними нормами були заборонені фан-зони, після матчів ми проводили час у центрі Бухареста. 
- Як на Вашу думку змінилась збірна, зрозуміло що інші гравці, інший тренер, Ви помітили професійний ріст команди?
- Однозначно. Збірна цьогоріч краще себе проявила. Впевнені, що підтримка вболівальників вплинула на гру. В Бухарест приїхали тисячі українців, на стадіоні була неймовірна енергетика. Ми живемо футболом, і будемо підтримувати збірну незважаючи на результати.
- Ви створили історію, які зараз цілі поставили перед собою?
- Важко сказати, хотілося б побувати на Чемпіонаті світу в Катарі, проте заглядати далеко не будемо. Можливо поїдемо на відбіркові матчі, ми можемо вирішити спонтанно і реалізувати заплановане. Футбол наша стихія, ті емоції з якими ми повертаємось додому не порівняти з нічим. Футбольне дійство справді вражає своє унікальністю, тому будемо повертатись туди знову і знову.
 
- Дякую за таку цікаву розмову, я впевнена що вона буде захопливою і пізнавальною для читачів. Хочу побажати Вам і надалі з таким спортивним запалом підтримувати збірну України, подорожувати та переживати весь позитивний спектр емоцій, які присутні на матчах.