Нова рубрика!

Аматорський футбол існує завдяки людям, які фінансують його не, як кажуть, задля, а попри. Не задля вигоди, а попри кризові негаразди, всупереч логіці, у своє задоволення та на радість місцевим поціновувачам гри мільйонів – це і тренери, меценати, директори та президенти клубів, начальники команд, арбітри та самі ж гравці. Саме з такими людьми ми розмовлятимемо у нашій рубриці «Футбол на районі».

Як то кажуть стати "перешопрохідцем" нашої рубрики випала честь Петришину Ігорю - головному тренеру ФК "Чайка" з Поріччя-Задвірного, який з радістю відповів на кілька питань.   

                                                             Petryshyn Igor Porichhya                                                                                      

- У 2017-ому Чайка зайняла 4 позицію в першості району. Як оцінюєте Ви такий результат?

- Вважаю, що результат задовільний. Однак враховуючи те, що від першого місця нас відділило всього лиш 3 очки, то могли б розраховувати і на більше. Перше коло команда відіграла невпевнено, особливо старт чемпіонату виявився для нас невдалим, в домашніх матчах зазнавали прикрих поразок , вболівальники майже зневірились у вдалому виступі команди в першості. Переможні матчі змінювались прикрими поразками або незрозумілими нічийними результатами. Навіть після двох поспіль яскравих перемог в першому колі над Ватрою (Добряни) в гостях та Галичиною з Хишевич вдома, послідували поразки від Верховинини (Речичани) на виїзді і з Волею-2 (Братковичі) в рідних стінах. Як ви бачите, завершення першого кола також було не зовсім вдалим. Команда перебувала в пошуках своєї гри, не було конкуренції на полі, не завжди всі гравці основи могли бути присутні на матчах, хто через травму чи роботу, хто через сімейні чи побутові обставини. Деколи на гру збиралось 11-12 футболістів. При потребі навіть і підсилити команду під час матчу не було ким. Врахувавши все це, в період між першим та другим колом ми дозаявили кількох нових гравців, зробили тактичні та кадрові перестановки в командних рядах. Так, ми почали друге коло без поразок, але очки нам давались важко, навіть із тою ж Юністю (Мальованка), коли ми перемогли на виїзді 1-0, можу сказати, що перемога далась завдяки фортуні. Але найбільш переломним моментом стала домашня гра із несподівано потужною в другому колі Мрією (Дубаневичі), коли ми по ходу зустрічі вдесятьох вирвали перемогу 3-1. З того моменту хлопці повірили в себе, відчули впевненість і вже перемагали суперників, як то кажуть, на класі. Допустили осічку лише раз, у грі з хишевицькою Галичиною, оскільки знову ж таки кілька гравців основи не змогли взяти участь у матчі з тих чи інших причин. І ці 3 очки, як виявилось, вартували нам якраз завершення сезону на першій позиції. Але сезон все одно вважаємо вдалим, команда зігралась, набралась досвіду, вболівальники повернулись на трибуни.

                                    Petryshyn

- Чого не вистачало команді?

- В першому колі команді бракувало зіграності, до основи підійшло багато молодих хлопців, у яких основним показником був брак досвіду. Тому коли ми першими пропускали у свої ворота, було саме психологічно повернути команду у потрібне русло. Як я вже й казав, на деякі ігри збиралось 11-12 футболістів, що також позначилось на результатах, не всі гравці основи змогли взяти участь у матчах. Ці проблеми проявились по ходу чемпіонату, тому вносити корективи ми могли лише в період дозаявок. Друге коло ми провели набагато сильніше, ніж перше. І при тому, що в першому колі втратили дуже багато очок, до останнього туру претендували на призові місця.

         match Porichya Dobryany

Фрагмент півфінального матчу Кубка пам'яті Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО. Чайка 0:1 Ватра, стадіон "Зоря", с. Керниця.

- Бачив на власні очі гру Чайки ( від. авт. – в Керниці проти Ватри) і помітно, що команда працює над контролем м’яча, однак вкрай мало пробиває по воротах. Яка причина і яким чином буде вирішуватись ця проблема?

- Наша команда завжди грала в комбінаційний футбол, ми стараємось тримати м’яч і проводити обдумані комбінації, тактику “бий-біжи” ми не використовуємо. А в грі із Ватрою ми недорахувались через різні причини шести гравців групи атаки, які брали участь в попередній переможній грі 1/8 фіналу кубка із братковицької Волею. З чим і пов’язана мала кількість ударів по воротах в цьому матчі. Також хотів би відзначити і тактику Ватри, яка після забитого м’яча зіграла в “автобус” і лише довгими передачами доставляла м’яч своїм нападникам. Таким чином нашій команді було складно щось протиставити таким діям суперника. Крім того на гру зібралось саме 11 футболістів і підсилити гру було нікому.

- Наскільки відомо, у команди є певні кадрові проблеми. З чим це пов’язано?

- Так, в нашої команди є дійсно кадрові проблеми. Що позначилось і на матчі ¼ фіналу кубка Героїв АТО. Але такі проблеми, як на мене є у всіх командах, і не тільки районних. Перше і основне, це виїзд на за кордон наших людей. Звичайно, що на протязі сезону вони зможуть зіграти кілька матчів, але як на основних ми на них вже не можемо розраховувати. Оскільки в чемпіонаті району діє ліміт на легіонерів (гравці, що не мають прописки в Городоцькому районі, або народжені за межами району), то поповнити склад таким гравцями в більшій кількості, ніж дозволено лімітом не вийде. Крім того в Федерації футболу Городоцького району ми підняли питання, щоб не рахувались легіонерами ті гравці, батьки яких народились або прописані в Городоцькому районі (чи в населеному пункті, який представляє команда). По суті ці гравці рахуються легіонерами лише по документах, а реально вони або самі народились у Гороцькому районі або вчились у тутешніх школах і не є чужими людьми для району чи тим більше для свого села. На разі це питання ще не вирішене, але ми сподіваємось на позитивне рішення по ньому. Також у нас вже давно не було юнаків, що також впливає на комплектацію команди. Ми не бачимо резерву, який через-рік чи два міг би поповнити основну команду. Тому ми сьогодні виходимо із тої ситуації, яка є. А для того, щоб на гру збиралось хоча б 14-15 футболістів, в заявці потрібно мати мінімум 25 футболістів. Бо ми не є професіоналами, футбол для нас це хоббі, і не завжди всі зможуть бути присутніми на всіх матчах по причинах, які я вже вказував вище. Це і основна робота, сімейні та побутові причини, та й травми, від яких не застрахуєшся.

- Склад буде поповнюватись?

- Ми над цим зараз працюємо. Від дня створення “Чайки” її основу завжди складали місцеві хлопці. Тому спочатку вирішили перевірити найближчий резерв. Ось, минулої неділі ми провели товариський матч між дорослим та юнацьким складами Чайки. Щоб можна було побачити у справі якнайбільше гравців. Участь в матчі взяли і діючі гравці, і ветерани і підростаюче покоління. І скажу вам, що завдяки цьому матчу ми змогли зробити для себе деякі висновки. Можливо хтось із юнаків приєднається до команди вже цього сезону. А також можливо і хтось із ветеранів знову одягне свої бутси та допоможе команді. Ми також отримали підтримку від кількох наших односельчан, які в різні роки виступали за Поріччя. Вони готові також нам допомогти і не тільки в ігровому плані, а й в організаційному. Плануємо відродити юнацьку команду, щоб в майбутньому не стикатись із кадровим голодом. Але ще не можемо сказати чи вийде це зробити цього року, бо тут і організаційна і фінансова сторона грають не останні ролі. І звичайно також не відкидаємо наших гравців-заробітчан, на яких ми також надіємось в цих, хоч і кількох матчах. Є питання підсилення конкуренції на позиціях нападника і воротаря.

- Який прогноз на матч в Путятичах?

- Ми зараз зосереджені на матчах Кубка весни. Хоча ми його і розглядаємо даний турнір в першу чергу, як етап підготовки до чемпіонату у плані зіграності. Та все ж ставимо завдання перемагати в кожному матчі. Тому плануємо в Кубку Весни зіграти всі матчі аж до фіналу. На Путятичі серйозно налаштовуємось, адже вже знаємо, що це буде не та команда, яка виступала в минулому чемпіонаті. Цього року вони клуб поповнили футболісти з Мильчиць та Побережного, які готові давати бій будь-якому супернику.

                      Chayka Porichya

 - Які перспективи бачите на прийдешній сезон?

- А щодо завдання на чемпіонат, то про це ще рано говорити. Тут потрібно буде враховувати і комплектацію складу, і суперників, і допомогу команді від громади села та від Великолюбінської ОТГ. Крім того в минулому сезоні ми почали виготовляти фірмову атрибутику команди – почали з ігрових футболок і чашок з емблемою команди, плануємо виготовити ще і шалики, брелки та ручки. Тому робота із вболівальниками для нас також не на останньому місці. Майже всі жителі нашого села та сусідніх сіл завжди підтримують “Чайку” і чекають на нові перемоги. У соцмережі Facebook створена група “ФК “Чайка”, де розповідається про її історію, про її результати, є постійні фотозвіти та відео з матчів. Це також дозволяє нашим односельчанам, яких доля розкидала по всьому світу, бути в курсі виступів рідної команди. А в загальному завдання у нас незмінне - щоб в селі Поріччя Задвірне був футбольний клуб, який буде вирішувати високі завдання і хорошою грою буде приносити радість своїм вболівальникам.

- Пане Ігорю, дуже вдячний Вам за таку відкриту розмову і бажаю Чайці в цьому сезоні бути завжди на висоті, відродити ті футбольні традиції і якнайшвидше повернутись до еліти городоцького футболу.

                                                                                                                                     Орлик Р.В.